Кружился снег над городом, над белой мостовой.
Под ней мороз сшивал все льдом, шагая над рекой,
А вдалеке - маячит свет, блестят в ночи огни,
И, тишина, и шепчет снег, от дивной красоты...
Комментарий автора: Иов.37:6 Ибо снегу Он говорит: будь на земле; равно мелкий дождь и большой дождь в Его власти.
***
Дело твоческих людей, создавать и дарить свое творчество миру, после чего наши произведения начинают жить самомостоятельной жизнью радуя многих людей той частичкой любви которую мы авторы вкладываем в них... Так, я случайно обнаружил свое стихотворение "Мы верим будет возрождение" на одном Христианском сайте в разделе поэзия, а недавно, обнаружил что сам того неподозревая стал соавтором пдкаста, которым является картина с впечатанным в нее текстом и сопровождаемый музыкой. Плейкаст называется "В городе падал снег" автор krimoza49, очень гармонично вписала в Изображение: by *SorinCrecens-Cold Night In Warsaw 1939 sorincrecens.deviantart.com
втавив текст этого стихотворения. Текст: Николай Агапьев-Кружился снег над городом www.foru.ru
Я в восхищении от этой картины! Искренне благодарен автору krimoza49 прекрасное произведение! адрес станички: http://www.playcast.ru/view/2428695/df29d544777d1a8c35a0031d8b9b8c5b4a9bacaapl
***
Лк.6:38 давайте, и дастся вам: мерою доброю, утрясенною, нагнетенною и переполненною отсыплют вам в лоно ваше; ибо, какою мерою мерите, такою же отмерится и вам.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Коля,мы -дети Отца и братья Его Сына,мы -действующая Рука Духа Святого и наше предназначение покрывать чистым Снегом уставшие от грязи земли,молясь друг о друге, искать в человеке доброе.
ДА!будет благословенным ваш путь на Земле !
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
